Забезпечення Збройних сил України високовмотивованими та досвідченими кадрами є запорукою успішної армії та обороноздатності держави.

Згідно чинної редакції статті 23 закону "Про військовий обов’язок та військову службу", абсолютно усі військовослужбовці, визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби, підлягають звільненню за станом здоров’я. Законодавство, написане в мирний час, далеко не завжди добре працює в час війни.

З 8000 військовослужбовців, які отримали поранення під час АТО, значна кількість є кадровими військовими, а значить – людьми, які прийняли рішення пов’язати своє життя та кар’єру з армією.

Відновивши сили, поранені бійці прагнуть повернутись на службу, навіть, якщо це означає зайняття тилових посад.
Однак чинні норми законодавства не дозволяють проходити службу особам з інвалідністю.

Військова служба – це не лише бій на передовій, це також адміністративно-управлінська робота, пов’язана з розробкою стратегічних та тактичних планів, інші функції забезпечення армії. Виконувати такі обов’язки ветерани АТО можуть найбільш ефективно, оскільки мають необхідний практичний досвід та знання.
Крім того, можливість продовжувати військову службу після отриманої травми, знаходитися поряд із побратимами, займатися улюбленою справою є найкращою реабілітацією.

В травні 2017 року Тетяна Ричкова ініціювала законопроект про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо військової служби осіб, які отримали поранення, контузії, травми або каліцтво) №6492.
Він дає можливість залишатись на службі військовослужбовцям, які отримали травми, поранення чи інші ушкодження здоров’я під час участі в бойових діях.
Законопроект було підтримано представниками Генерального Штабу Збройних сил України, які усвідомлюють необхідність збереження на службі кваліфікованих кадрів.

Згідно тексту законопроекта повернутися на службу можуть лише колишні військовослужбовці, які отримали захворювання чи поранення, що призвело до інвалідності внаслідок виконання обов’язків військової служби. Мова іде лише про осіб, стан здоров’я яких дозволяє виконувати обов’язки проходження військової служби відповідно до займаної посади, що підтверджується медичним висновком.

Норма не розповсюджуватиметься на цивільних осіб із групою інвалідності чи осіб з інвалідністю з дитинства.
Закон також не поширюватиметься на осіб, які отримали інвалідність внаслідок розумових, сенсорних, психологічних вад та деяких інших захворювань, перелік яких буде визначено наказом Міністерства оборони.

Прийняття цього законопроекта не потребуватиме внесення змін до наказу №402, який регулює діяльність ВЛК в ЗСУ та визначає придатність особи до військової служби, оскільки згідно проектів, навіть при наявності висновку про непридатність до військової служби, особа може укласти новий контракт.
Скористатися правом можна буде не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Норма стосуватиметься саме Збройних сил України та не поширюватиметься на МВС, Нацгвардію, інші силові структури.